Жарких Гійом де Рубрук, !!!українські матеріали [Materiały w języku ...
[ Pobierz całość w formacie PDF ]
МиколаЖарких
ГійомдеРубрук
Київ 2012
2
До уваги читачів
Даний документ можна завантажити з мого
персонального сайту, з HTML-версії роботи, за
адресою
www.M-Zharkikh.name/uk/History/Rubruk.html
В HTML-версію можуть вноситись невеликі
виправлення та доповнення.
В HTML-версії доступні зображення великого
розміру, які в даний документ вставлено у
зменшеному розмірі.
Полная русская версия:
www.M-Zharkikh.name/ru/History/Rubruk.html
Full ukrainian version:
www.M-Zharkikh.name/uk/History/Rubruk.html
Стаття написана в 2012 р.
Дана версія документа згенерована 3 жовтня 2013 р.
Микола Жарких. Гійом де Рубрук
3
Вступ
Гійом де Рубрук
Гійом де Рубрук (Guillaume de Rubrouck, рік народження невідомий – 1248 –
1265 рр. – рік смерті невідомий) – фламандець з роду, чернець ордену
францисканців. Він увійшов в історію як автор великої і дуже цікавої книги
«Мандрівка у східні країни», написаної як звіт з поїздки 1252 – 1255 рр. до
монгольського хана Мунке.
Ця книга ще не була предметом джерелознавчого дослідження і дана стаття
ставить мету надолужити в міру можливості цю прогалину.
Робота спирається на російський переклад книги Рубрука, виконаний
Олександром Юстиновичем Малеїним і вперше опублікованим у 1911 р.; в 1957 р.
цей переклад був перевиданий з передмовою Н.П.Шастіної, а з нього зроблено
веб-
передрук
.
Сьомий хрестовий похід
Посольство Андре Лонжюмо
Політичні обставини поїздки
Структура твору
Джерела твору
Хронологія
Метрологія
Французькі реалії
Руські реалії
Історичні відомості
Географія Євразії
Проблеми перекладу
Епілог
Висновки
Київ, травень 2011 – січень 2012 рр.
Сьомий хрестовий похід
В середині 13 ст. справи хрестоносців у Палестині стояли дуже кепсько.
Мусульмани оточували їхні володіння з усіх боків і здобували одну перемогу за
другою. Найбільш успішними з цих мусульман були єгипетські мамлюки.
4
В 1244 році хорезмійське військо захопило Єрусалим – головну мету всіх зусиль
хрестоносців. Пізніший хід подій показав, що ця втрата була для хрестоносців
безповоротною.
Як хорезмійців занесло до Палестини? З 1221 року військо хорезмського
султана Джалал ад-Дина Манкбурни вело боротьбу проти монголів. Вона йшла з
перемінним успіхом на просторах сучасних Узбекистана, Таджикистана, Туркменії,
Афганістана, Пакістана, Ірана, Азербайджана та Вірменії. Після загибелі Джалал ад-
Дина (1231 р., Азербайджан) вибиті зі своєї батьківщини хорезмійці встановили
політичний контакт з правителями Єгипту і на пропозицію останніх напали на
Єрусалим.
Таким чином, падіння Єрусалима було неначе цунамі після великого
політичного потрясіння в Центральній Азії, спричиненого монголами. Поява нової
воєнно-політичної потуги змінювала плани традиційних гравців на близькосхідному
театрі політичної боротьби; всі вони почали шукати контактів з монголами і
намагались залучити їх до союзу проти інших борців.
В католицькій Європі падіння Єрусалима не зробило майже ніякого враження.
Римський папа і християнські королі закликали один одного дати відсіч ворогам
хреста, але далі обміну думками справа не рухалась. Один тільки французький
король Людовік 9-й (1214 – 1270) вирішив, що
Есть кому принять державу,
Поддержать отцову славу
– і в 1245 році оголосив новий хрестовий похід (за загальною нумерацією – сьомий).
Він отримав на це діло благословення римського папи Інокентія 4-го, котре, однак,
не справило враження на інших монархів. Жоден інший король не підтримав
Людовіка, і цей похід став французьким національним підприємством, свого роду
«малою вітчизняною війною». Він не тільки не показав єдності й згуртованості
католицького суперетносу проти ісламського, а скоріше навпаки – демонстрував
роздробленість католиків.
Отже, у 1248 році король Людовік змобілізував досить численне військо. Воно
налічувало 15 тис. чоловік, з них 3000 кінних рицарів і 5000 піхотинців-арбалетників
[Такі числа подають російська та англійська Вікіпедії.
Відомості
про 40 тис. кінноти
та 20 тис. піхоти – явна пересада].
25 серпня 1248 р. король зі своїм військом відплив з порта Ег-Морт (Aigues-
Mortes). У почті короля був Гійом де Рубрук…
Біографічні відомості про Рубрука дуже обмежені. Різні довідники подають
зовсім різні відомості про нього. Так, щодо хронологічних рамок його життя
побутують три версії:
1, нар. 1215..1220 рр., Кассель – бл. 1270 р. (Н.П.Шастіна, 1957 р.; німецька,
українська Вікіпедія);
2, 1215 р., Рубрук – 1295 р. (французька та болгарська Вікіпедія);
3, бл. 1220 р., Рубрук – бл. 1293 р. (англійська, польська, російська Вікіпедія).
Болгарська Вікіпедія підтримує цю версію тільки в частині року народження;
4, бл. 1210 – бл. 1270 р. (Даніель Во, 2002 р.).
Всі ці точки зору побутують рівночасно і незалежно; жоден з авторів не дає собі
труду подати обґрунтування – з яких непрямих джерельних даних викомбіновано ці
Микола Жарких. Гійом де Рубрук
5
дати, так само як не звертає уваги на інші версії і не журиться їх спростуванням чи
узгодженням.
Все, що можна вивести з цього різнобою думок – це те, що дати і місця його
народження і смерті є невідомими. Прізвище його «де Рубрук» означає власне «із
Рубрука». Рубрук – це маленьке селище в історичній Фландрії, на крайньому
північному сході сучасної Франції при її кордоні з Бельгією. «Джерелом» для думки
про народження нашого героя тут було, я думаю, його прізвище. Кассель – трохи
більше містечко, десь в 10 км на південний схід від Рубрука, так само у Франції при
кордоні з Бельгією.
Щодо місця його смерті та поховання ніяких гіпотез нема, невідомі також час і
обставини його смерті.
Так само невідомими є початки його кар’єри: освіта, прийняття чернецтва,
перехід на службу до французького короля і здобуття довіри з боку останнього.
Що освіта Рубрука була небуденна, свідчить таке місце із 47-ї глави його книги:
Деякі з них [монгольських прорицателів], і особливо головний, знають
дещо з астрономії та передвіщають їм [монголам] затемнення сонця й місяця.
Той, хто виписав такий атестат, сам мусив мати неабиякі знання з астрономії.
Окрім того, Рубрук мав значні знання з медицини. Хоча сам він лікарською
практикою не займався, він цікавився тим, якими засобами лікують інші, міркував
про властивості ревеню і так оцінював китайських лікарів:
[Китайські] медики дуже добре знають дію трав і прекрасно міркують про
пульс, а сечогінних засобів вони не вживають, та й взагалі про сечу нічого не
знають (гл. 28).
Щоб дати таку оцінку, Рубрук мусив сам знати, що таке пульс та сеча.
Флот французьких хрестоносців пливе у похід. В центрі – король Людовік 9-й з
німбом святого над головою.
Давня французька мініатюра
…17 листопада 1248 р. (за іншими даними – у вересні 1248 р., мабуть, помилка)
флот хрестоносців доплив до Кіпра, де зробив тривалу зупинку. Тут військо провело
цілу зиму, поки король збирав відомості про політичну ситуацію і виробляв план
подальшої кампанії. Латинська імперія (з центром у Константинополі) запрошувала
його воювати проти грецької Нікейської імперії; антіохійський князь та рицарі-
храмовники пропонували війну проти мусульман в Сірії.
Доводиться читати, що Людовік хотів завоювати Єгипет, щоб мати продовольчу
базу для подальшого наступу на Палестину і відвоювання Єрусалиму. Не думаю,
щоб такий план міг серйозно розглядатись. Для окупації Єгипту і встановлення
контролю над ним до такої міри, щоб отримувати звідти постачання і вивести більшу
частину війська на подальшу війну, ніяких хрестоносних сил не вистачило б, і
[ Pobierz całość w formacie PDF ]