Східний світ 2005 № 04, !!!українські матеріали [Materiały w języku ...
[ Pobierz całość w formacie PDF ]
ÍÀÖ²ÎÍÀËÜÍÀ ÀÊÀÄÅÌ²ß ÍÀÓÊ ÓÊÐÀ¯ÍÈ
²ÍÑÒÈÒÓÒ ÑÕÎÄÎÇÍÀÂÑÒÂÀ ³ì. À. ÊÐÈÌÑÜÊÎÃÎ
Ñ Õ I Ä Í È É Ñ Â I Ò
THE WORLD OF THE ORIENT
4.2005
Çàñíîâàíèé ó 1927 ð.
Íàñèëüíî ïðèïèíåíèé ó 1931 ð.
³äíîâëåíèé ó 1993 ð.
²íñòèòóòîì ñõîäîçíàâñòâà
³ì. À. Êðèìñüêîãî ÍÀÍÓ
Êȯ–2005
ÃÎËÎÂÀ ÐÅÄÀÊÖ²ÉÍί ÊÎËÅò¯
ÀÊÀÄÅÌ²Ê ÎÌÅËßÍ ÏвÖÀÊ
ÐÅÄÀÊÖ²ÉÍÀ ÊÎËÅòß:
Айбабін О.І.
Білецька І.П.
Бондаренко І.П.
Бубенок О.Б.
Гаркавець О.М.
Дашкевич Я.Р.
Кочубей Ю.М.,
гол. ред.
Курас І.Ф.
Сохань П.С.
Скляренко В.Г.
Тищенко К.М.
Хамрай О.О.,
заст. гол. ред.
Черненко Є.В.
Черніков І.Ф.
Яценко Б.П.
Матвєєва Л.В.
Онищенко О.С.
Радівілов Д.А.
Рибалкін В.С.
Смолій В.А.
Завідувач редакційно-видавничого відділу
та відповідальний секретар
Олександр Литвин
Літературні редактори
Мар’яна Зубченко, Ольга Дмитренко
Коректор
Ольга Дмитренко
Комп’ютерний набір
Юлії Дудки
Комп’ютерний дизайн та макетування
Миколи Литвина
Адреса редакції:
01001 Київ 1, вул. Грушевського, 4, к. 215.
Телефони: головний редактор: (044) 278-76-52,
редакція: (044) 279-99-71
www.oriental.iatp.org.ua/publication/ow.htm
© Інститут сходознавства НАНУ, 2005
ЗМІСТ
ІСТОРІЯ
Бубенок О.Б.
Протоболгари і сармато-алани наприкінці V–VII ст. ..................................................
5
Зелінський А.Л.
Епіграми Посидіппа у контексті птолемеївської пропаганди..............................
20
Кіктенко В.О.
Огляд розвитку китаєзнавства у Великобританії....................................................
30
Нетеса С.В.
З історії адаптації кримських татар у незалежній Україні:
релігійний і культурологічний аспекти .......................................................................................
41
Кемаль Озджан, Ферхад Туранли.
Козацький чинник у зовнішній політиці Високої Порти:
встановлення українсько-кримського союзу середини XVII ст., його значення та наслідки .....
53
Циганкова Е.Г.
Шлях до відродження
(
сходознавство в Радянській Україні у післявоєнні роки
)...........................................................
60
Черніков І.Ф.
До розробки теми про відродження тюркології в Україні після 30-х років XX ст. ...
72
ІСТОРІЯНАУКИ
Полотнюк Я.Є.
Мугаммед Садик-бей Агабек-заде. До 140-річчя від дня народження ...............
97
Рибалко С.Б.
Славнозвісні постаті середньовічної Японії: Ікено Тайга ........................................
99
МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ
Акчуріна-Муфтієва Н.М.
“Ойма” – прорізний візерунок кримських татар...............................
105
Бердникова О.Н.
Роль семитского компонента в языке идиш ......................................................
114
Возна Н.Я.
История изучения арабских переводов Библии ..........................................................
122
Рибалкін В.С.
Переклад з арабської та коментарі. Коран. Сура VIII та IX. Здобич. Спокута.
Мединські, 75 і 129 аятів .............................................................................................................
136
Рыжих В.И.
Арабские имена с неизменяемой флексией ...............................................................
148
Хамрай О.О.
Співвідношення темпоральності й аспектуальності арабського дієслова ............
156
ЕТНОЛОГІЯ
Скляр В.М.
Азербайджанці в Україні: чисельність і мовна структура
(
За матеріалами переписів населення 1959, 1989, 2001 рр.
)....................................................
162
РЕЦЕНЗІЇ
Огнєва О.Д.
Повернуті з небуття
.
Люди и судьбы. Библиографический словарь востоковедов –
жертв политического террора в советский период (1917–1991). Подготовили
Я.В. Васильков и М.Ю. Сорокина. – Санкт-Петербург. “Санкт-Петербургское
востоковедение”. 2003. – 496 с..
.................................................................................................
170
ХРОНІКИ
Борділовська О.А.
Міжнародна конференція “Жінка. Родина. Глобалізація”.............................
174
Кочубей Ю.М.
Науково-практична конференція
Асамблеї української й азербайджанської інтеліґенції.............................................................
175
СПАДЩИНА
Леся Українка.
Історія Єгиптян ........................................................................................................
177
Summaries
...........................................................................................................................................
201
Наші автори
......................................................................................................................................
204
CONTENTS
HISTORY
Bubenok O.B.
The Proto-Bulgarians and Sarmato-Alans in late V–VII Centuries AD...........................
5
Zelinsky A.L.
Posidippus’ Epigrams in Context of Ptolemaic Propaganda ...........................................
20
Kiktenko V.O.
Survey of the Development of the Chinese Studies in the Great Britain .......................
30
Netesa S.V.
Crimean Tatars in Independent Ukraine: Religious and Cultural Aspects...........................
41
Kemal Özcan, Ferhad Turanly.
The Cossack Factor in the Foreign Policy of the High Porta:
Establishment of the Ukrainian-Crimean Union in the Midst of the XVII Century,
Its Importance and Consequences.........................................................................................................
53
Tsygankova E.G.
The Way to Rebirth (
Oriental Studies in Soviet Ukraine After the World War II
) ....
60
Chernikov I.F.
To the Elaboration of the Topic About the Renaissance of Turkic Studies
in Ukraine after the 1930-s....................................................................................................................
72
HISTORY OF SCIENCE
Plotniuk Ya.Ye.
Muhammad Sadiq-bey Aghabek-zade.
Towards 140 Years Anniversary since His Birthday ........................................................................
97
Rybalko S.B.
“Selebrities” of Medieval of Japan: Ikeno Taiga..............................................................
99
LANGUAGES AND LITERATURES
Akchurina-Muieva N.M.
“Oyma” – the Cut Through Pattern of Crimean Tatar..............................
105
Berdnikova O.N.
Role of Semitic Component in the Yiddish Language ............................................
114
Vozna N.I.
History of Studies on the Arabic Translations of Bible .....................................................
122
Rybalkin V.S.
Qur’ān. Ukrainian Translation from Arabic with Commentaries.
Sūra VIII: The Spoils. Sura IX: Repentance ..................................................................................
136
Ryzykh V.I.
Nonflexible Nouns in Arabic............................................................................................
148
Khamray O.O.
Temporality and Aspectuality of Arabic Verb .............................................................
156
ETNOLOGY
Sklyar V.M.
The Azerbaijanis in Ukraine: Statistical Data and Language Structure.
According to the Censuses of 1959, 1989 and 2001 ......................................................................
162
REWIEWS
Ohneva O.D.
Brought Back From Nonexistence.
People and the Destiny. Bibliographic Dictionary
of Orientalists – Victims of Political Terror in Soviet Period (1917–1991). Prepared by Ya.V. Vasilkov
and M.Yu.Sorokina. – Saint-Petersburg. ‘Saint-Petersburg Oriental Studies’. 2003. – 496 p.
.............
170
CHRONICLES
Bordilovska O.A.
International Conference. ‘Woman. Family. Globalization’ ...................................
174
Kochubey Yu.M.
Practical Research Conference of Ukrainian
and Azerbaijani Intelligentsia Assembly ........................................................................................
175
LEGACY
Lesya Ukrainka.
History of Egyptians ................................................................................................
177
Summaries
...........................................................................................................................................
201
Our Authors
.........................................................................................................................................
204
IÑÒÎÐIß
О.Б. Бубенок
ПРОТОБОЛГАРИ І САРМАТО-АЛАНИ
НАПРИКІНЦІ V–VII ст.
У
VI–VII ст. у степах Східної Європи
мають компілятивний характер. У нас не-
має впевненості в тому, що переписувачі
не замінили словом
булгари
назву якогось
іншого народу.
Як відзначає готський історик Йордан,
після смерті Аттили у другій половині
V ст. гуни рушили на схід та оселилися у
степах Причорномор’я [Иордан I960,
118
–
120
]. Йордан писав, що вже в середині
VI ст. у причорноморських степах мешка-
ли булгари [Иордан 1960,
37
]. З того часу
багато авторів починають плутати гунів з
булгарами, а це наштовхує на думку, що
під назвою
гуни
могли бути відомі у ба-
гатьох випадках булгари. Після Йордана
етнонім
булгари
тимчасово зникає зі сто-
рінок візантійських хронік, а замість нього
в другій половині VI ст. починають вжива-
ти терміни
кутригури
та
утигури
. Проко-
пій Кесарійський та Агафій писали, що на
схід від Танаїса у країні Евлісії мешкають
утигури, а на захід – кутригури [Прокопий
1959,
385
–
388
,
434
–
438
,
467
; Агафий 1953,
73
,
88
–
89
,
147
–
149
]. Виходячи з того, що
ці назви вживалися замість етнічного тер-
міна
булгари
, логічно пов’язати зазначені
племінні об’єднання з булгарами. Саме в
нащадках утигурів та кутригурів дослід-
ники схильні бачити засновників Великої
Болгарії [Артамонов 1962,
160
–
169
; Гадло
1979,
95
–
113
; Новосельцев 1990,
73
–
75
].
Походження протоболгар ще й досі ста-
новить наукову проблему. На думку одних
дослідників, булгарські племена являли
собою тюркомовну єдність, яка з самого
початку входила до складу гунської орди
[Marquart 1903; Златарски 1994; Ашмарин
1902; Pritsak 1955; 1981]. С.Г. Кляштор-
ний, як і деякі сучасні дослідники, вважає
протоболгар нащадками огузів, які при-
йшли до Східної Європи із Центральної
Азії наприкінці V ст. [Кляшторный, Сул-
танов 2000,
134
–
139
]. Інші бачили в булга-
рах тюркизованих гунами угрів [Артамо-
нов 1962; Генінг, Халіков 1964; Новосель-
цев 1990]. Проте ще кілька десятиріч тому
провідна роль належала племінним
об’єднанням протоболгар, хоча у другій
половині VI ст. протоболгарське об’єд-
нання утигурів потрапило в залежність
від тюркютів, а кутригури стали васалами
аварів. Приблизно в 630–660 рр. намітило-
ся політичне піднесення протоболгар – у
Приазов’ї виникло державне утворення
Велика Болгарія. Історія протоболгар уже
не одне десятиліття стала предметом до-
сліджень як вітчизняних, так і зарубіжних
дослідників. Проте у даному напрямі до-
сліджень ще існує багато білих плям. Серед
них, насамперед, проблема походження
протоболгар і участь у їхньому етногенезі
племен сармато-аланського походження.
Дослідники звернули увагу на те, що
перші достовірні відомості про булгар від-
носяться до кінця V ст. Саме тоді Іоанн
Антіохійський писав, що імператор Зе-
нон покликав булгар на допомогу для
боротьби з остготами [Генинг, Халиков
1964,
101
; Кляшторный, Султанов 2000,
135
]. Проте у деяких історичних хроніках
є згадки про те, що булгарські племена
опинилися на території Східної Європи
задовго до гунської навали. Так, про бул-
гар ідеться в повідомленні вірменського
історика V ст. Мойсея Хоренського, який
посилається на сирійського автора IV ст.
Мар-Аббаса Катіну. За цією інформацією,
у 149–127 pp. до н. е. булгари, які рані-
ше мешкали на північ від Кавказьких гір,
вторглися на територію Вірменії [Моисей
Хоренский 1858,
81
,
87
]. Крім цього, відо-
мості про булгар містяться в анонімному
візантійському хронографі 354 p., перепи-
саному в V ст. Там ідеться про події напе-
редодні 230 р. н. е., і подається перелік на-
родів, які мешкали на північ від Кавказу,
де на останньому місці згадуються булгари
(vulgares) [Сиротенко 1961,
17
; Кляштор-
ный, Султанов 2000,
134
]. Проте слід зва-
жити на те, що відомості про перебування
булгар у Східній Європі в догунські часи
Східний світ №4 2005
5
[ Pobierz całość w formacie PDF ]